Главная » Статьи » Достопримечательности

Демерджи
Демерджи – это одна из самых привлекательных и таинственных гор Главной гряды, одно из природных чудес Крыма.Проехать к ней, как и к Чатырдагу, со стороны Алушты несложно: к селу Лучистому, что рассыпалось домами у подножия горы - рейсовым автобусом, который отходит от автовокзала.


За мостом, переброшенным через реку Демерджи, повернуть влево, на север, и двигаться по тропе, ведущей к скалистому холму. На нем - остатки древневековой крепости Фуна (в переводе с древнегреческого — Дымящаяся). В давние времена Фуной называлась и гора Демерджи.

Рядом с крепостью в средние века пролегал торговый путь. Неподалеку — развалины бывшего селения, которое тоже называлось Фуной. Крепость в XIII—XIV вв. была форпостом княжества Феодоро на его восточной границе. У подножия горы — нагромождение огромных камней. Это результат мощных обвалов. Первый из них произошел 1894 г., когда глыба скалы накрыла четыре дома, последний в 1966 году. Еще полчаса ходьбы —и вы на правом берегу оврага, перед Долиной Привидений.


Так называется это место на юго-западном склоне, уставленном многочисленными фигурами, которые напоминают крепостные башни и стены, фантастические чудовища, столбы. Один из столбов — Великан — особо примечателен. Эта каменная громадина диаметром 5 м, вокруг которой громоздятся столбы и колонны поменьше, вздыбилась вверх на 25 м. Тропа, поднимаясь, приведет к скале Мария, похожей, если смотреть с автострады, на силуэт женщины. Однако вблизи вас ждет разочарование: вы увидите не женский бюст, а обычную форму выветривания высотой до 20 м.


Демерджи (от крымско-татарского демирджи — кузнец) — по словам местных жителей самая красивая гора в Крыму после Чатырдага. Сколько часов имеет день, столько раз меняется ее цвет. Будто радуга переливается по ее склонам.

Демерджи овеяна легендами. Одна из них — о кузнеце, устроившем на ее дымящейся вершине гигантскую кузницу.


Здесь он ковал оружие для армии завоевателей. Самых сильных мужчин уводили работать в кузницу, где они вскоре погибали. Вокруг горы ходила смерть. И лишь одна девушка — Мария — решилась убедить кузнеца потушить свою адскую кузницу, но пала от его рук. Старая седая гора не выдержала такого злодейства. Дрогнула она от основания до вершины, поглотив в свою глубину кузнеца и его кузницу. С тех времен гора Фуна получила новое имя Демерджи.


С пологого склона Демерджи открывается чудесный вид на алуштинский амфитеатр, соседние горы, море. Обратный путь — по той же тропе, что привела сюда, или по другой, более короткой, что с востока огибает группу вершинных утесов, а затем ведет вниз, в заросли леса, и, повернув на запад, приводят в Лучистое.
Категория: Достопримечательности | Добавил: Medved (05.10.2009)
Просмотров: 971 | Комментарии: 7 | Теги: достопримечательности, Демерджи | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 7
7 Medved   (06.10.2009 15:13) [Материал]
Учені стверджують, що люди, що ночували в Долині привидів, просто стають жертвою галюцинацій. Причина ж галюцинацій - трави, що ростуть тільки в цій місцевості. Удосвіта вони виділяють речовини, що викликають у людей тимчасовий незначний розлад психіки.
А ось дослідники паранормальних явищ стверджують, що Долина привидів - справжнісінька аномальна зона, що володіє всіма ознаками, характерними для так званих згубних місць, Можливо, саме тому загадкова долина стала местомом паломництва для людей, що володіють екстрасенсорними здібностями. Деякі з них стверджують, що повинні відвідувати гору Демірджі для того, щоб насититися енергією, яку в певний годинник починають виділяти кам'яні статуї.

6 Medved   (06.10.2009 15:13) [Материал]
Мало хто пам'ятає зараз цю легенду, і люди йдуть в Долину привидів не для того, щоб поклонитися пам'яті нещасної дівчини, а щоб стати свідками чудес, які і по цю пору творяться тут. Гора Демірджі, освітлена променями сонця, кожну годину міняє свій колір, а від кам'яних примар повзуть химерні тіні. Вечорами, незадовго до заходу сонця, тіні ці починають переміщатися якось особливо швидко. Здається, що до настання темряви вони намагаються дістатися до якоїсь, одним ним веденій меті. Це справляє страшне враження.
15 серпня 1998 року Андрій С. і Сергій П., ісследователіентузіасти, вирішили залишитися в Долині привидів на ніч, щоб стати не тільки свідками, але, можливо, і учасниками загадкових подій, що відбувалися там.
Чесно кажучи, влаштовуючись на ночівлю, молоді люди випробовували деяке внутрішнє тремтіння, проте старалися, що називається, тримати марку і обмінювалися гостротою відносно нібито випробування, що чекало їх.
Під ранок Сергій, розбуджений якимись звуками, виглянув з намету і завмер в жаху: кам'яні фігури, що "населяли" долину, ожили і в повній тиші переходили з місця на місце! Коли перший переляк пройшов, Сергій хотів розбудити свойого супутника, щоб той зміг побачити що відбувається, але внутрішній голос підказав йому, що зараз краще зберігати повну нерухомість і нічим не видавати своєї присутності. Хлопець раптом чітко уявив, як кам'яна армія, привернута шерехом, що доноситься з намету, кидається на нього і Андрія. Щоб не стати жертвою чаклунських чар і не перетворитися на одного з воїнів цього фантастичного війська, Сережа віддав перевагу ніяк собі не виявляти, Згодом Андрій не міг пробачити йому цього.

5 Medved   (06.10.2009 15:12) [Материал]
їй димок. "Справжня кузня! - вигукнув він. - Там ми куватимемо зброю для наших воїнів", - і кликнув до себе одного зі своїх воєначальників, якого всі звали Чорнобородим: "Ти візьмеш в найближчому селі найсильніших чоловіків і відведеш їх на вершину гори. Хай вони побудують там кузню і починають кувати мечі".
З того дня над горою палахкотіло полум'я, по її схилах сповзав чорний дим, а земля стрясалася від ударів молотів об ковадло. Говорили, що Чорнобородий був чаклуном, тому воїни, озброєні мечами, викованими у високогірній кузні, ставали непереможними.
Полум'я, роздуте в кузні, сушило землю, спалювало виноградники і сади, губило річки.
У країні почалися голод і мор. І тоді на вершину гори відправилася дівчина на ім'я Катерини. Долаючи страх, вона підійшла до Чорнобородого і почала благати не губити її народ і згасити вогонь в кузні. Але чаклун лише розсміявся у відповідь, а потім схопив дівчину і упився в її губи пристрасним поцілунком. Катерина відштовхнула насильника, і він, вихопивши із-за поясу кинджал, встромив загартовану сталь в горло нещасної.
Говорять, що гора не винесла такого злодійства. З вершини її вирвалося полум'я, схили

затремтіли, і по ним покотилися величезні валуни. Все навколо закуталося непроглядним туманом. Коли ж туман розвіявся, люди з навколишніх селищ побачили, що на схилі Демірджі застигли дивовижні кам'яні статуї, що нагадують людей, що біжать в жаху. Один з кам'яних стовпів заввишки 25 метрів був схожий на Чорнобородого. Його називають Велетнем. А неподалеку знаходився валун, контурами що нагадував жіночу голову. Йому дали ім'я Голова Катерини.


4 Medved   (06.10.2009 15:12) [Материал]
Крим. Демірджі. Долина привидів...

Дивовижна місцевість, що знаходиться на вершині гори Демірджі в Криму, в якій є група хаотично розкиданих скель "пальцевидної" форми, які, згідно місцевій легенді, є ворожими воїнами, що окам'яніли у момент втечі, а також скеля, схожа на людську голову, звана найчастіше "голова Катерини".
Є декілька версій походження назви долини: одна з них говорить, що в певний годинник від скель повзуть химерної форми тіні. Форма цих тіней і досить швидке їх переміщення вечірньої пори, за свідченням очевидців, справляють страшне враження. За іншою версією, членів експедицій, що зупиняються в цих місцях, вранці турбували галюцинації. Як з'ясувалося згодом, винуватцями цього були рослини-ендеміки (що мешкають тільки в даній місцевості), що виділяють в уранішній годинник летючі речовини, здатні викликати у людей галюцинації.
Кам'яні ідоли Долини привидів - справжнє диво природи. Втім, у всіх геологічних довідниках ці ідоли прозаїчно названі фігурами вивітрювання. Впродовж мільйонів років вітер, немов майстерний скульптор, працював над скельним матеріалом і врешті-решт зумів створити скульптури, що вражають нашу уяву.

Час від часу в результаті землетрусів тут відбуваються грандіозні обвали, під час яких по схилах гір котяться вниз глиби величиною з триповерховий будинок. Багато років тому під таким обвалом було похоронено селище Фуна.
Тутешні скелі складаються з порід, вік яких складає від 800 мільйонів до одного мільярда років. Такі породи зустрічаються тільки в Криму. Геологи встановили, що гірський масив Демірджі складається з гальки і валунів стародавньої річки, які колись спресувалися в конгломерати, а потім здибилися на висоту близько 1350 метрів.
Існує і ще одна версія походження кам'яних статуй. Проте версія ця казкова. Місцеві жителі розповідять вам легенду про те, як багато-багато років назад на кримську землю прийшли кочівники. Жорстокості їх не було межі - вони палили села, вбивали жителів, багато угонили в рабство.
Одного разу предводитель кочівників поглянув на вершину Демірджі і побачив той, що палиться над


3 Medved   (05.10.2009 16:01) [Материал]
cool

2 Medved   (05.10.2009 16:01) [Материал]
cool

1 Medved   (05.10.2009 16:01) [Материал]
cool

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]